Шкіряне взуття псується не стільки від носіння, скільки від неправильного зберігання. Восени й навесні пари стоять у коробках вологими, влітку зимові чоботи місяцями мнуться в мішках без доступу повітря — і до наступного сезону шкіра деформується, з’являються заломи й тріщини на згинах.
Коротко: шкіряне взуття зберігають чистим і повністю сухим, з устілками для форми, у провітрюваному місці за температури приблизно 15–20°C і вологості до 60%, подалі від батарей, прямого сонця та підвалу. Пара стоїть окремо, не притиснута іншими парами, а сезонну шкіру перед довгим зберіганням обробляють живильним кремом або воском.
Що зробити з взуттям перед тим, як прибрати на зберігання
Перед тим як прибрати чоботи чи туфлі до шафи на довгий термін, взуття готують у три етапи. Пропуск будь-якого з них — головна причина, чому шкіра потріскалась або взялась плямами за час зберігання.
- Очистити. Знімають бруд і пил вологою ганчіркою, дають висохнути, потім протирають сухою тканиною. Сіль і реагенти після зимового сезону відмивають окремо — вони «їдять» шкіру навіть у стані спокою.
- Повністю висушити. Взуття сушать природним способом за кімнатної температури, набивши папером, 1–2 доби. Волога всередині шкіри під час зберігання призводить до цвілі й запаху, який потім важко вивести.
- Обробити кремом або воском. На чисту суху шкіру наносять тонкий шар живильного крему без силікону, дають вбратися 15–20 хвилин, залишки знімають ганчіркою. Крем утримує жирність шкіри й не дає їй пересихати за місяці простою.
Устілки, формотримачі й папір — чим набивати взуття
Без опори всередині взуття носок провисає, а халяви чобіт заламуються посередині. Найпростіший варіант — жужмом скручений білий папір без друку (газети лишають чорнило на підкладці). Папір міняють раз на 2–3 тижні за тривалого зберігання, бо він поступово вбирає залишкову вологу і сідає.
Пластикові або дерев’яні колодки тримають форму краще за папір і підходять для взуття, яке зберігається сезон і довше — чоботи, класичні туфлі, черевики на шнурівці. Для м’якого взуття без жорсткого канту (мокасини, балетки) досить паперу — колодка може розтягнути й без того м’яку шкіру.
У чому зберігати: коробка, чохол чи відкрита полиця
Найгірший варіант — щільний поліетиленовий пакет. Шкіра — матеріал, який «дихає», а в пакеті волога конденсується на внутрішній стороні, і за кілька місяців з’являється затхлий запах або цвіль, особливо якщо пара стояла у коморі чи підвалі.
- Картонна коробка з отворами — оптимально для сезонного зберігання. Пропускає повітря, захищає від пилу й світла, на коробку можна підписати сезон і розмір.
- Тканинний чохол або наволочка — підходить для взуття, яке стоїть на відкритій полиці в шафі. Захищає від пилу, не заважає повітрообміну.
- Відкрита полиця без укриття — прийнятно тільки в сухому провітрюваному приміщенні, де немає прямого сонця й пилу з вулиці.
- Оригінальна коробка з магазину — годиться, якщо в ній є вентиляційні отвори; якщо коробка суцільна, картон краще проколоти шилом у кількох місцях.
Де в квартирі найкраще зберігати взуття
Ідеального місця «для всіх» немає — умови залежать від того, що є в квартирі. Орієнтуватись варто на температуру, вологість і відстань від джерел тепла.
| Місце | Чи підходить | Чому |
|---|---|---|
| Шафа в кімнаті або коридорі | Так | Стабільна температура 18–22°C, немає перепадів вологості |
| Антресоль, комора | Так, за умови провітрювання | Прохолодно і темно, але потрібна вентиляція, інакше волога застоюється |
| Балкон, лоджія без опалення | Ні для шкіри | Взимку шкіра дубіє й тріскається на морозі, влітку перегрівається на сонці |
| Підвал, гараж | Ні | Висока вологість провокує цвіль і появу плям на шкірі |
| Полиця біля батареї опалення | Ні | Шкіра пересихає й розтріскується від постійного сухого тепла |
Як розмістити пари, щоб взуття не деформувалось
Взуття зберігають так, щоб пари не тиснули одна на одну і не лежали навалом. Чоботи й черевики з високими халявами ставлять вертикально, з формотримачем усередині — інакше халява згинається й на цьому місці з часом утворюється заломлена складка, яку вже нічим не розправити. Туфлі й кросівки не ставлять одне взуття на інше: вага верхньої пари деформує носок нижньої. Якщо полиць бракує, ефективніше докупити прості стелажі для взуття, ніж складати пари одна на одну «до кращих часів».
Детальніше про організацію простору, коли взуття багато, а місця мало, читайте в матеріалі про те, як краще зберігати взуття, щоб воно не деформувалось.
Особливості зберігання за типом шкіри
Гладка шкіра, лакова шкіра та шкіра з тисненням поводяться по-різному в стані спокою — це варто врахувати перед тим, як прибрати взуття на сезон.
- Гладка шкіра — перед зберіганням обробляють живильним кремом, який запобігає пересиханню; за потреби додатково наносять тонкий шар воску для гідрофобного шару.
- Лакова шкіра — крем із розчинниками або силіконом може зробити лаковий шар тьмяним чи липким; протирають сухою м’якою ганчіркою і зберігають без обробки кремом взагалі.
- Тиснена шкіра (під рептилію, крокодил) — крем наносять точковими рухами, не втираючи агресивно в рельєф, щоб не забити текстуру.
- Замша та нубук — це окремий випадок: воском і кремом для гладкої шкіри їх не обробляють. Про те, як доглядати за замшевим взуттям, є окремий матеріал.
Взуття з мембраною: чи потрібен особливий підхід
Мембранне взуття (треккінгові черевики, зимові чоботи з мембраною) зберігають так само сухим і чистим, але не обробляють звичайним кремом для шкіри по всій поверхні — крем може забити пори мембрани і знизити її дихальні властивості. Обробку виконують спеціальними просоченнями для мембранного взуття, а не універсальним кремом. Якщо перед зберіганням пара намокла, важливо правильно її висушити — про це є окрема стаття про те, як сушити взуття з мембраною.
Чого не варто робити
- Прибирати взуття немите — навіть невидимий бруд і сіль продовжують руйнувати шкіру в стані спокою.
- Класти вологі пари в закриту коробку — це пряма причина цвілі й запаху.
- Зберігати в поліетиленовому пакеті довше кількох днів.
- Ставити взуття впритул до батареї опалення чи обігрівача.
- Складати пари одна на одну без прокладки.
- Використовувати газети для набивки — друкарська фарба залишає сліди на світлій підкладці.
Чек-лист перед сезонним зберіганням
- Взуття вимите, бруд і сіль відсутні.
- Пара повністю суха всередині і зовні (не менше доби природного сушіння).
- Нанесено крем або віск, залишки зняті ганчіркою.
- Всередині — папір без друку або формотримач.
- Пара упакована в коробку з отворами або тканинний чохол, не в поліетилен.
- Місце зберігання сухе, без прямого сонця й без сусідства з батареєю.
- Пари не притиснуті одна до одної й не складені стосом.
Часті запитання
Чи можна зберігати шкіряне взуття в поліетиленовому пакеті?
Ні, для тривалого зберігання це погане рішення — шкіра не «дихає» в пакеті, і волога, яка все одно з’являється, конденсується всередині. Максимум — кілька днів під час перевезення.
Як часто діставати взуття, яке лежить на зберіганні кілька місяців?
Раз на 3–4 тижні варто перевірити пару, провітрити коробку і за потреби поміняти папір усередині, якщо він вологий або злежався.
Чи потрібно обробляти кремом взуття перед кожним сезонним зберіганням, якщо його вже обробляли минулого разу?
Так, крем поступово вивітрюється і вбирається в шкіру, тому свіжий шар наносять перед кожним тривалим простоєм, навіть якщо взуття виглядає доглянутим.
Чи можна зберігати взуття у вакуумному пакеті для економії місця?
Для шкіряного взуття це не підходить з тієї ж причини, що й звичайний поліетилен, — відсутність повітрообміну. Вакуумні пакети прийнятні хіба для тканинного взуття на короткий термін.
Підсумок
Перед тим як прибрати шкіряне взуття на зберігання, його миють, повністю висушують і обробляють кремом чи воском. Усередину кладуть папір без друку або формотримач, пару упаковують у коробку з отворами чи тканинний чохол — але не в поліетилен. Зберігають за температури 15–20°C у сухому провітрюваному місці, подалі від батарей, сонця і підвальної вологи, а пари не притискають одна до одної. Раз на кілька тижнів пару варто діставати й перевіряти — це дешевше і швидше, ніж потім розтягувати або реставрувати деформовану шкіру.
